Ти мені додаєш кмітливості,
Як прожити життя не в темряві…
Я шукаю для себе милості,
Я бажаю собі натхненності…
Кожен ранок мій зараз — вдача,
Кожна кава — свідома радість,
Дяка Всесвіту — що я зряча,
Молода іще на додачу…
Мої думи важкі бувають,
Як і тіло, що має втому,
Але з радістю повертаюсь
Кожен раз я до свого дому…
І, без сумніву, то — мій успіх,
До сумного немаю діла,
Знаю, пройде і час в втома,
Носю в серці тепло та віру…
(Ніка)
Грудень 2025
Досвiд
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125122205751
Свидетельство о публикации №125122205751
Рецензии