По графіку не мало бути світла,
Але його дали — безцінний дар…
Та тільки ми зраділи, що не лишнє,
Як рій шахедів ніч перелякав…
О, Боже мій, то що таке потужне?
Все в суміші: гуркоче й вибуха…
Яка дурна війна і страшно дуже:
Прожили день, а ніби — цілих два…
Але не зупиняємося й вірим,
Що все ж прийде отой безцінний час,
Коли настане спокій серцю милий
І буде новий день без сліз для нас…
Навчились цінувати найпростіше:
Коли тепло є світло та вода,
Коли ще поруч люди найрідніші,
Тоді і страх не страх — він відступа…
Нам не бракує слова для підтримки
Один до одного ми пишемо в ночі,
Коли йде обстріл та немає світла
Ми світимось теплом душі й свічі…
(Ніка)
Листопад 2025
По графiку не мало бути свiтла
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125112608794
Свидетельство о публикации №125112608794
Рецензии