Осінь має до тебе прохання:
Зупинись…
Хоч на мить…
Подивись
В небо те, що нестримно безкрайнє,
Де змішалися мрії й блакить…
Переплутай світи та світанки,
Пригадай, де ще тиша цвіте…
Будь собою від ранку до ранку…
Зрозумій, що у тебе то є…
Хай всі барви осіннього неба
Перекреслять неспокій душі…
Сумувати сьогодні не треба,
Бо життя ще гаями шумить…
(Ніка)
Жовтень 2025
Осiнь ма до тебе прохання
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125110308488
Свидетельство о публикации №125110308488
Рецензии