Лелітки в водограї
Із туману виткане видіння –
Все рядком, не покидає, ні…
Твої очі – неба володіння,
Дві волошки-всесвіти – мені…
Так жадані – та чи ж розгадаю?
Погляд стріч – вже долі водоспад…
Манять в даль – лелітки в водограї,
А навкруг п’янить цвітінням сад…
Душі розгойдалися на вітах
Й попливли в туманну далечінь
Піснею з весни у злотне літо,
І вогнем життєвої свічі…
Із туману виткане видіння –
Розквіт, стиглість й дивний урожай…
Очі милі, рідні, сині, сині –
О, Любов – Землі і Неба рай…
В’ячеслав Шикалович
31.08.2010р. – 27.05.2024р.
Лэлиткы в водограи
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2024
Свидетельство о публикации №124052702049
Свидетельство о публикации №124052702049
Рецензии