Отак і ведеться: прокинутись — а слова вже виходять із хати,
Гуртуються за інтересами, розтягуються в рядочки.
А одне — найупертіше, найбрикливіше — усе-таки упіймати,
І припнути до місця — мов козу-дерезу до кілочка.
А потім дістать ноутбук — і всі оці «шедеври», о Боже мій! —
Закинути до Інтернету: хай будуть у вічному схроні.
Хай гості сторінки, мов мандрівники обезвожені,
Читають і хмикають, і крутять пальчиком біля скроні.
16.09.2021
Бiля скронi
© Copyright: Надежда Еременко, 2021
Свидетельство о публикации №121091603169
Свидетельство о публикации №121091603169
Рецензии
Можливо, хтось так i зробить, та це виняток.Дякую!
Людмила Журавская 16.09.2021 21:14 • Заявить о нарушении
Людмила Журавская 16.09.2021 21:14 • Заявить о нарушении
Можливо, шановна Людмило. Адже недаремне говорять, що скільки людей — стільки і думок різних. Та нехай сміються, з посміху, теж кажуть, люди бувають. Можливо, хоч така з мене користь. :))) От пишу українською — і як приємно, що добра половина авторів Стихи.ру знає, розуміє мою рідну мову! Хоч і живуть нерідко не в Україні. Дякую за відгук, із повагою —
Надежда Еременко 17.09.2021 14:49 Заявить о нарушении
Надежда Еременко 17.09.2021 14:49 Заявить о нарушении
Мої вірші українською мовою читать. Часом є побажання зробити переклад на російску мову, бо не все зрозуміло.Але не завжди почуття можна передати так, як українською мовою.Є кілька віршів з такими перекладами.
Людмила Журавская 17.09.2021 20:02 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 17.09.2021 20:02 Заявить о нарушении
Згодна з Вами, шановна Людмило. Кожна мова має свої неповторні особливості, а рідна — це мова душі людини. З повагою —
Надежда Еременко 17.09.2021 20:12 Заявить о нарушении
Надежда Еременко 17.09.2021 20:12 Заявить о нарушении