Клаптик неба...
До безтями, до болю, до крику
Докохай... всі недоспані ночі
Як востаннє.
Як вітер кохає осику.
О, я прошу, слів більше не треба!
Я не той, хто їх зрозуміє...
Я лиш клаптик синьоокого неба
Ну а ти...? Сама розумієш...
Свидетельство о публикации №120072404670
Всі недоспані ночі.
Всі веселкові світанки
і ти моє небо,
я обіймаю, словом дзвінким,
а більшого мені і не треба.
Там пижма розквітла,
рута червона, любисток,
Я все з твоїх рук би взяла,
щоб твій розвіяти смуток.
З повагою.
Галина Би-Локур 03.11.2020 23:28 Заявить о нарушении