Клаптик неба...

Розцілуй мої губи і очі
До безтями, до болю, до крику
Докохай... всі недоспані ночі
Як востаннє.
Як вітер кохає осику.

О, я прошу, слів більше не треба!
Я не той, хто їх зрозуміє...
Я лиш клаптик синьоокого неба
Ну а ти...? Сама розумієш...


Рецензии
Михайле, у ваших віршах така енергетика!!

Всі недоспані ночі.
Всі веселкові світанки
і ти моє небо,
я обіймаю, словом дзвінким,
а більшого мені і не треба.

Там пижма розквітла,
рута червона, любисток,
Я все з твоїх рук би взяла,
щоб твій розвіяти смуток.

З повагою.

Галина Би-Локур   03.11.2020 23:28     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.