Краiiна поламаних стiльцiв

 

Годинник йде і кроки чутно
А в них безцінних днів пітьма
Блукають вуличками люди
І мерехтять свічки у вівтаря

У місті жваво розквітає
Життя щоразу навмання
Шукаємо себе, одразу, всюди
Та от біда, що все дарма

Пустіють душі – пустують люди
Та в церкві молимось щодня
Всі ті проблеми, та ті ж все люди
Лишень стільців, стільців пітьма …

Стільці у кожного
і всюди
На вулиці життя кипить сповна
При зустрічі, поводяться як нареченні люди
А як прощаються, то відсилають до попа

Немов у тиші, немов тьмяніє
На захід сонце опуска
Життя летить і ось, вже схаменуться?!
Люди!!!
А от стільців уже нема … (с)

Ярослав М, РМ/19:06, 19.12.2019р.


Рецензии