Грайте зорі на скрипках ночей
І місяць веснянку співай!
Небо припадає до чола,
І сни стали прозорі як тіні,
І душі сплелись як коси надії,
І доля здіймає на плечі
Тобі,
Мені на груди,
Ржавий, як колодязь хрест.
Ти цілуй мене в губи частіш,
Бо цілунок в чоло -
То останній.
І хай колискою земля
В черемусі розквітлій,
І хай не буде ще труна:
Мене ще інквізиція не отруїла
До сну без сновидіння.
І матка виколише
Ще не одне дитя.
Цілуй частіш,
Я буду, доки душа
Цілунків не забуде.
Мені колискою ще земля,
Мені ще двадцять і чотири.
А на душі вже ран сповна
Неначе тисячі вже літ прожила…
Люби мене
Хай зачинається дитя
Без гіркоти в душі
І днини згуби…
Цілуй уста, живіт цілуй
І теплі досі груди.
Грайте, зорi
© Copyright: Надежда Свитодольская, 2019
Свидетельство о публикации №119091604502
Свидетельство о публикации №119091604502
Рецензии