За що я тебе кохаю? - громадянська лiрика

За що я тебе кохаю? -
За твою красу незрівняну,
За душу твою незрадливу,
За вільні простори твої!
За що я тебе плекаю? –
За ніч особливу Різдвяну,
За Серце твоє співчутливе,
В якому живуть солов`ї.

За що - тебе словом барвлю? –
За Диво – калину червону,
За те, що моя Батьківщина –
Красуня, найкраща Земля!
За що – тебе щиро славлю? –
За твої церковні дзвони,
За велич Карпат, й полонини,
За рідні ліси і поля.

За що??? – Бо сльозами вмита…
З народження… борешся з лихом…
За те, що страждаєш і нині –
Від підлості, люті кремля…
Тебе захищають діти*
Від злого агресора психа…
Він горе приніс у родини…
І плаче Вкраїнська Земля…

За що я тебе кохаю
У бідності і у горі*? -
За серце твоє співчутливе,
За Волю незламну і хист...
Постійно в думках пригортаю
Твої краєвиди просторі…
Природа у нас особлива…
Дарує енергію й зміст*…
2018
PS - Діти* - мається на увазі громадяни України.
У Горі* – у біді.
Зміст* - суть, сутність, сенс.
Автор вірша і фото - ТІЮ


Рецензии
Нарештi! Думав, один я тут.Дякую за мову! Дякую за слова!Мiсто Харкiв, доречi.

Игорь Бурахович   17.12.2019 01:24     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.