Лише душа не знатиме остуди,
Якщо ви слово подаруєте мені,
Нехай не зрозуміють теє люди,
А мрії в мене, іноді, чудні.
Моя душа вже захворіла майже,
Лиш слово - і зігріється вона,
Знов ви мовчите, серце цим мовчанням крає,
А вам вже сила, лікувати словом, віддана.
Лише душа не знатиме остуди
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118091105633
Свидетельство о публикации №118091105633
Рецензии