Иван богун гл 11 окончание

Богун, до козака лише придивився:
„Степко! Від Нечая! І протверезився.

БОГУН:
Снігом! Давайте його відтирати,
А потім горілки- Несіть його в хату.

ОТ АВТОРА:
У хаті Степко, до тями прийшов,
Горілки ковтнув, трохи бiль відійшов.
Сльози зьявились, в козацьких очах:
«Нема більш  Данила! Загинув Нечай!»

СТЕПКО:
Хотів Калиновський-в полон його взяти,
Він ляхів iз тридцять! Устиг нарубати,
На шаблях, Данила в двобої не взяти,
На списи Нечая- підняли прокляті!”

ОТАВТОРА:
Как громом, стоят все в хате прибиты.

БОГУН:
Зуміли Нечай, тебе ляхи згубити!
Слава твоя, не вмре! Не поляже.
Ну Калиновський! Тримайсь вражий ляше.

      Гетман Калиновский, воспользовался тем, что стояли сильные морозы. Скрытно, ночью он перешел замерзший Буг по льду, в стороне, от казацких главных сил.  Проскочив незамеченным, он ранним утром, атаковал  сотню казаков во главе с Нечаем, которые находились на постое, в небольшом городке Красное.  Окрыленные удачей, поляки двигались ускоренным маршем, надеясь так же легко разделаться с Богуном, как они сделали это,  с Нечаем…

     продолжение следует...