ну хандра. спомин дитинства

Хвилювання так душу морило
кирзові чоботи школа купила
Ну хандра дружить не буду
всі причини я забуду
душа як сонечко вже сяє
 що хандрила ніхто  не взнає

Часи життєві невтомно тікають хвильки мимо пропливають
Поглядами діти в душу тикають
почуття  хороші залишають


Рецензии