Що зближувало нас?

                F.P.

Ти ,,Ангела" читав зворушливо, з надривом.
Жінок захоплення, ще й чоловіча заздрість...
Фанфарами сурмив! Думки під об'єктивом:
,,Поет талановитий! А я... така бездарність!"

Знайомство, випадкове, зріднило на роки,
Навчились розуміти із напівслова,й більше!
Душевність протікала у говіркі струмки...
Що зближувало нас: єднання душ, чи вірші?

Ти вже давно не пишеш віршованих рядків,
Лишень цікавишся новинами та звітами.
Підносиш до небес тих новоявлених божків,
Втішаєшся надрозумовими кульбітами.

Мов в'язень замку Іф, - сучасного століття,
У скорлупі закрився за бажанням власним.
Куди романтик зник й поділося суцвіття?!
Шляхетність, твоїх полигачів, короткочасна.

Мабуть, всьому свій час, - і злети, і падіння,
Незмінними лишаються лише,-сім'я, родина.
Гавайські острови, уже, - не в сновидіннях!
Переситився?! Що ж... замовчала, лебедина.

Як смуток скрутить душу, мов бараній ріг,
Відразу станеш запальним, сентиментальним;
Якось, до старих друзів, завітаєш на поріг...
Крізь посмішку, ти не уздрієш сурм прощальних.

С.К.


Рецензии
Главные чувства рифмуют Поэты
Человичьего и жиночного пола:
От любви встает духовная основа
И высокой грудью дышит Слово.

Емельянов-Философов   23.07.2018 05:36     Заявить о нарушении
А когда иссякло слово,
Прибегают и к улову!

С улыбкой и признательностью за отзыв

Соловей Катерина   23.07.2018 09:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 33 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.