Підхопив бабусю мов пір*їну!
Сталось це раптово так.Умить!
І поніс.Поставив на стежину.
Що не встигнеш навіть зрозуміть.
Це спектакль готується?Картина?
Чи можливо зйомки для кіно?
Всім салоном думка людська лине.
Ой!Не бачили такого вже давно!
А було це справді у дорозі.
Їхала бабуся з кошиком в руках
Підхопив юнак стареньку на порозі.
Зніс з тролейбуса.Неначе білий птах!
А вона,немов лебідка.Сміло
Засміялась.Ніжно розцвіла.
Очевидно юнь згадала вміло
Ту,що промайнула і пройшла.
Золоте серденько у хлопчини!
Добру душу має.Гідність людську.
Отака живе свята дитина!
Совість його не в багнюці!
Грудень 2017 р.
Київ
Золоте серденько
© Copyright: Валентина Вересоцкая, 2017
Свидетельство о публикации №117121204409
Свидетельство о публикации №117121204409
Рецензии