Тіні над мертвою водою,
Звісили голови,
Здалека віє бідою,
Зернами порожнистими.
Завтра б зустріти себе,
Випитати новини,
Скільки вже прожито даремно
У страху, без совісті.
Ох, і мудрований вечорок,
Ранок безмозкий,
Ох, і хльостав вітерець
Гілками, різками.
Птахи, злякавши висоту,
Каменями падали
Чутно капіж за версту,
До світла плакали, плакали, плакали...
Страхи далеко
В глибині зморшок,
Помирати легко
Якщо немає причин.
Біля розвалин долі
Жалість нікчемна,
Криво забиті стовпи
Все труха до кореня.
Вийшла за двері моя тінь,
Глянула холодо,
Кинула тіло за пень,
Та пішла пропадом.
Услід сліпі дощ,
Висохли без вісті,
Далі заважали йти,
Напади бідності.
І повертаючись, додому
Босими, голими,
Тіні над мертвою водою
Звісили голови, голови, голови.
Страхи далеко
В глибині зморшок,
Помирати легко
Якщо немає причин.
Тiнi
© Copyright: Валера Русик, 2017
Свидетельство о публикации №117081201372
Свидетельство о публикации №117081201372
Рецензии