Стихи на других языках 4ч

****

Моя матуся...

Як я скажу, що ти для мене вмерла,
Якщо залИшилась ти в серці і в душі?
Жовтневе листя немов золото блищить,
Його вмивають ніжно краплями дощі,
Та тільки пам"ять постать ту не стерла.

Моя матуся, всміхнена, рум"яна!
Ночами сняться твої очі голубі...
Любов до тебе я завжди ношу в собі!
Квіти жоржини...осінь...чинять такий біль...
Що вже не зникне...снігом не ростане.

Як я забуду дотик рук тих ніжних,
Коли і досі пам"ятаю їх тепло?
Роки минули, та знівЕчене крило
Потроху білим легким пір"ям обросло...
Колись зустрінемось...в обіймах пишних!


****

Солоний чай...


Не напишу тобі листа,
І не освідчусь у коханні.
Всі таємниці і бажання
Згорять, як осінь золота...

Розвіє попіл вітерець
У листопаді на причілку.
І перший сніг впаде на гілку,
Як біль ображених сердець.

Не розумію, як же ж так
Ми посварилися улітку?
Тісним будинок став, мов клітка,
Повітря в ньому - гіркота.

Не папишу. І трохи жаль,
Що розвела тоді нас доля...
Життя іде...але поволі...
І став, чомусь, солоним чай...


****

О Боже, як це гарно....


О Боже, як я хочу закохатись!
Сердечну віддавати теплоту.
Так почуттям піднесеним  пишатись,
Щоб танцювать над прірвой на дроту,
Вдихаючи повітря смакоту,
І, слухаючи долю, не зірватись!

О Боже, подаруй хоча б хвилину!
Коли підскочить тиск моєй кровІ,
Я у душі заповню порожнину,
І, заспівавши пісню лебедину,
Побачу: почуття мої живі!

О Боже, як це гарно - закохатись!
Дивитись ніжно в очі, цілувать...
Щасливим бути! Бути - не здаватись!
Зіркам у небі щиро усміхатись,
І до нестями ...серцем...обіймать!



****

Дівочі думки...

Блукає в небі сонний місяць,
На чай запрошує зірки.
Хоч на хвилиночку з"явися
В мої дівочії думки!

І розгони весь жаль осінній
Своєю посмішкою знов.
Придбала я із щастям скриню,
А разом з нею і любов!

Як це чудово - покохати!
Прозорі крила відчувать...
Життєвой річки перекати
Ми разом станемо минать.

Блукає в небі сонний місяць.
Заснули в хмарах зірочкИ...
Хоч на хвилиночку з"явися
В мої дівочії думки!




****

Розсипай почуття по кишеням!


Розсипай почуття по кишеням,
І біжим в гай зелений, скоріш!
ЗірочОк назбираємо в жмені...
Ну, чого ти, мов дурень, стоїш?!

Я тебе зацілую, залюблю!
Хто про пристрасть жіночу не чув,
Той щасливим ніколи не був,
І ніхто його, знай, не голубив!

Той під місячним сяйвом не бачив
Як танцюють в траві світляки.
А хто чув, то тоді - навпаки:
Всі гріхи йому можна пробачить!

Розсипай! Нічка буде спекотна!
Шовком небо накриє весь світ...
Ох, який там калИновий цвіт,
Ох, яка ж там травичка...лоскотна...










 

 


Рецензии
Здравствуйте, Леночка!
Я всегда чувствовала, что украинский язык для Вас не чужой!

Ваші вірші чудові, глибокі і написані серцем!
Ваша українська мова гарна!
Від усієї душі щиро дякую Вам!
Окреме спасибі за вірш-присвяту мамі!

Усього Вам самого найкращого і неодмінно щастя!
З теплом душі,

Наталья Днепровская   16.06.2017 22:07     Заявить о нарушении
Добрий вечір, Наталя!
Дякую Вам від усього серця!
Обидві мови для мене рідні!
Я дуже рада, що сподобались вірші!
Сонячного літа і натхнення Вам!
З теплом, Олена.

Елена Холодарева   16.06.2017 22:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.