Поле

Тебе орати,золотим зерном засівати,збирати пригоршні хліба запашного ,дощем умитого росою похрещеного ,а тебе хлопцями засіяли...мужніми...сильними...та кров'ю їхньою окропили,як водою свяченою...

Були роси джерельні,прозорі-червоними стали...
ти співоче було,та стало - удовине...
як від кулі серця українські у землю упали...
розлетівся твій стогін болючий на всю Україну...
де упали серця-з'явилися маки червоні...
від останнього погляду в небо-волошки з'явилися сині...
а у матері думка пульсує,
та б'ється у скроню...
будь живий...
    будь живий...
          будь живий-мій єдиний...
і затихли у полі нарешті скажені гармати,
здійнялися у небо білі, як сніг-голуби...
це сини полетіли прощатися з рідною хатою,
а зі Сходу поїхали слідом за ними гроби...
поле,поле...яка вже вона нещаслива,
твоя доля...хотіло хлібів народити,
та посипались "Гради" скажені,та вогняні зливи...
а все тіло свячене твоє - бліндажами порите...
не зерном золотим змусили щиро втішатися...
а дивитись на те, як брат замахнувся на брата...
не оратися в осінь тобі,влітку не жатися...
тільки мертвих синів від пупа свого відривати...

                Руся Ялинська


Рецензии
і слова промовляють, і знаки...
окроплено, украплено весь час, всі три часу пори...
аж не ступлять - ні полем, ні рядком з міжряддям, - ні нога, ні погляд...
ні свої, ні прийшлі, ні ув юди вийшлі, - ані-ні...

й мої мовчання та чуття до співчуття, немов й то спів...

Зозуля Юрий Павлович   07.02.2020 22:37     Заявить о нарушении
Дякую,шановний!Слава Україні!Героям слава!

Руся Ялинская   08.02.2020 19:46   Заявить о нарушении
і я дякую, шановна!
за внесок у Славу

Зозуля Юрий Павлович   11.02.2020 18:28   Заявить о нарушении