Й дитинства вже пройшли часи,
І жаль,що вже доросла я.
Дівчата просто фенечки плели,
Я пам’ятаю, як раніше було.
І хлопці просто грали у футбол
І кожній хаті не було компа.
І ми кричали - Є!, коли було забито гол,
З двору не можна було витягти за вуха.
Биті коліна – вірили, що до весілля заживуть,
Ми грали в піжмурки, квачі та перелазки.
Моє дитинство! Ти – чарівна казка,
Шкода, тебе назад не можна повернуть…
Дитинство
© Copyright: Симоненко Олена, 2016
Свидетельство о публикации №116122100903
Свидетельство о публикации №116122100903
Рецензии