Ти бачив темряви шматок,
І м'ятний сутінок гілок.
Її вітає кращий світ,
І помах гострострілих вій.
Ти міг би бачити її,
сукню білу на піску.
І постривай, і підожди,
І руку ніжно-боязку.
Але торкнутися нема.
І це моя-твоя зима.
І ти спинився вже давно.
І вчора - схоже на кіно
Ти
© Copyright: Симоненко Олена, 2016
Свидетельство о публикации №116122100897
Свидетельство о публикации №116122100897
Рецензии