А іноді й слова мовчать
коли так хочеться кричать
мовчать, коли немає що сказати
аби лиш правду всю не знати
У погляді читаю хто ти.
Мовчиш, та я не проти
і так спокійно, тихо на душі
хай змиють печать усю дощі
Слова мовчать і далі безнадійно,
а на душі вже так спокійно
Летять години, ночі, дні,
бо ми зустрінемось вві сні
Слова мовчать, коли не можна говорити.
Знай, не можливо нас простити,
коли навколо всі чужі
через розбиті в вікнах вітражі...
***
© Copyright: Симоненко Олена, 2016
Свидетельство о публикации №116122100865
Свидетельство о публикации №116122100865
Рецензии