Фенікси , народжені з попелу,
відлітають у вир без ключів.
І душа моя вбита спокоєм,
випрошує в реальності дикрет.
Візьму рюкзак, і в космос,
автостопом , вже згаслих комет.
Коли всі сузір’я стають Альфою,
б’ється тишею ,безголосий квартет.
Їм не дано стати музикою,
В сірих буднях , вони раритет.
Фен кси, народжен з попелу
© Copyright: Симоненко Олена, 2016
Свидетельство о публикации №116122103630
Свидетельство о публикации №116122103630
Рецензии