Клеветникам России, А. С. Пушкин

«Наклепникам Росії» - патріотичний вірш Пушкіна, написаний у 1831 році у зв’язку із польським повстанням в Росії. Приводом до створення вірша стали виступи деяких депутатів французького парламенту до збройного втручання у воєнні дії проти Російської імперії на стороні польських повстанців.

НАКЛЕПНИКАМ РОСІЇ

Чом ви гомонитЕ, народні депутати?
Чого Росію ви взялися проклинати?
Хвилює вас бунт Польщі та Литви?
Облиште, це слов’ян стара родинна звада,
У сварці цій самі собі дамо ми раду.
Питання це не вирішите ви.

Уже віками між собою
Ці ворогують племена,
Не раз хилилась під грозою
То їх, то наша сторона.
В нерівнім цім протистоянні
Хто переможе: лях чи рос?
Слов’янські ручаї в російськім океані
Чи зійдуться? – питання ось.

Облиште нас: для вас незнані
Криваві лІтописи давні,
Ви не збагнете веремій
В сім’ї слов’янській, вам чужій.
Для вас безмовні Кремль і Прага,
Лиш спокушає, вабить вас
Борні шаленої відвага –
І зненавиділи ви нас…

За що? За те, що на руїнах
Спустошеної полум’ям Москви
Не приповзли ми на колінах
До Бонапарта, так як ви?
За те, що в прірву зіштовхнули
Тирана-завойовника кумир
Й своєю кров’ю повернули
Європі волю, честь і мир?

Ви грізні на словах – так спробуйте ж на ділі!
Чи ветеран старий, що був у Ізмаїлі,
Багнета вже не здатний в руки взять?
Чи нашого царя вже можна не боятись?
Чи нам з Європою уперше сперечатись?
Чи ми забули, як перемагать?
Хіба від Пермі аж по кримськії простори,
Від скель Фінляндії і по Кавказькі гори,
Від стін московського Кремля
І до далекого Китаю
Багнетів сталлю не засяє
На сонці руська вся земля?
Так висилайте ж, депутати,
Синів озлоблених своїх –
В полях російських місць багато
Серед могил, їм нечужих.