бiла паморозь на вiкнах

біла паморозь на вікнах
ніби подив занімілий.
сум не падає ні звідки -
ТИ, малюєш його вміло.
коли віхола застогне,
замете снігами поле –
стане щастя ілюзорним
ще й душа зайдеться болем-
то вже в спогади тікаєш…
та в думках один лиш відчай…
i живеш не тим, що маєш,
а шукаєш щастя в віршах…
і, напевно, то вже  доля -
почуття держать в загоні,
щоб в рядки впускать на волю…
як ті білі, білі коні…


Рецензии
Та, мабуть, всі поети шукають щастя в віршах.
І білими конями стрімголов летять почуття і осідають на білосніжних листках паперу.
З Новорічними святами Тебе! Хорошого настрою!

Валентина Лысич   05.01.2017 07:45     Заявить о нарушении
Саме так, Валюшко!
Вірші, як молитви - переносять нас у світ бажанного і прекрасного, відволікаючи від буденного...
Дякую!

Галина Ткачук   05.01.2017 12:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.