393. возрождающее

С какой же лёгкостью, как нежно, тихо
Твои слова ложились полотном
На душу, где плясали черти лихо,
Подбодренные взглядом и вином.

И в этом танце было столько страсти,
Неистовства, эмоций, баловства,
Что я сдалась, не выдержав напасти,
Без магии, без чар, без колдовства.

Мир окружающий стал ярким, светлым,
И солнышко седое – золотым.
Черкали херувимы взглядом беглым
Кусочек счастья, что вдруг стал святым.

21.09.2016

кн."Під музику...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

     ОЖИВЛЯЮЧИЙ

З якою ж легкістю, як ніжно, тихо
Твої слова стелились полотном
На душу, де здіймали черті вихор,
Збадьорювані поглядом, вином.

І стільки пристрасті було в цім танці,
Шаленства, бурних пустощів, завад,
Що я здалась і піддалась напасті,
Без магії, без чар і без принад.

І світ навколишній став ясним, світлим,
А сонце посивіле – золотим.
Крилом черкали херувими білим
Шматочок щастя, що враз став святим.

09.06.2025

кн."Авт.пер.3",  ус