Я Вами трiшечки хворiю...

Я Вами трішечки хворію,
ще нездоровий блиск в очах.
При спогадах про Вас ще млію,
як парафінова свіча.
Куди ж те світло все подіти?
Те незбагненне почуття?
О, як могло воно п’янити -
до щему,  зойку, забуття…
Та все минеться…  я це знаю,
лише питать про це не час…
Та я собі не докоряю,
що Вас любила… тільки Вас…


http://www.stihi.ru/2016/05/13/4650


Рецензии
До щему, зойку, забуття...
Кохала так несамовито!
І впало щедре каяття
Лавиною... І все розбито...

Як я пропустила цей чудовий вірш?
Кохай, Галинко!
І хай твоє серце повниться трояндами!

Валентина Лысич   26.08.2018 07:15     Заявить о нарушении
Дякую!
Зараз повниться досадою(((
Нога в гіпсі, скачу по дому на одній)))

Галина Ткачук   27.08.2018 10:57   Заявить о нарушении
Оце так! Угораздило!
Лікуйся коханням. І все буде добре!

Валентина Лысич   27.08.2018 22:53   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.