Анафора та епiфора. По слiдах сучасноi поезii

АНАФОРА ТА ЕПІФОРА. ПО СЛІДАХ СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ

І. Вступне ознайомлення

1. Анафора (грец. — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур (Вікіпедія).
Напр.:
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш? (Тарас Шевченко, "Розрита могила")

Анафора - словосполучення "За що", яке повторюється на ПОЧАТКУ рядків.
 
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати. (Тарас Шевченко, "Іван Підкова")

Анафора - словосполучення "Було колись", яке повторюється на ПОЧАТКУ рядків.
Повніша інформація - в Інтернеті.

2. Епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі (Вікіпедія).
Напр.:
«...Вернітеся!» — «Не вернуться! —
Заграло, сказало
Синє море. — Не вернуться,
Навіки пропали!» (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка")

Епіфора - повторення ВКІНЦІ рядків словосполучення "Не вернуться".

Її душили, а вона живе!
Її палили, а вона живе! ("Україна")

Епіфора - повторення ВКІНЦІ рядків словосполучення "а вона живе".
Повніша інформація - в Інтернеті.

А дальше - ... те, що не знайдете в і-неті.


ІІ. По слідах аналізу сучасної поезії.
               

                «Когда это более пары, - начинает ТЕХНОЛОГИЧЕСКИ видеться некое подобие "заевшей грампластинки"».               
                Геннадій  Дегтярьов, УПП,  2015-09-13 15:12:16

      Чомусь психологія людини побудована так, що вона вдається в крайнощі.
Якщо анафора вживається суцільно впродовж вірша тільки тому,  що існує такий термін "анафора",.. то це справді дивно. Адже все, як в природі, так і в науці, так і в мистецтві має своє призначення.
      Напр., якщо художник намалював сонце зеленим, тому що він саме таким бачив його крізь  листяну шторку кущів; то мені, щоб намалювати  його зеленим, потрібно віднайти відповідний прийом, а не малювати зеленим тому, що є уже подібний приклад класика. Тому що сонце по своїй природі не є зеленим.
      Як анафора, так і епіфора також мають своє відповідне призначення, а отже, і місце, і функцію (Оксана Федишин).

      ___Анафора___

      Анафора повинна або  підсилювати емоції попереднього рядка, або наголошувати основну думку сюжету, або служити мелодикою в тексті, орнаментом... Вона повинна виконувати роль естета на користь віршу, а не бути його занозою.
Анафору зустрічаємо місцеву, комбіновану і… суцільну.

      ___Доцільність і  функції суцільної анафори___

Приклад суцільної анафори:
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Життя – це…
Для глибшого аналізу уявімо собі вірш з суцільною епіфорою для порівняння…

      Як на мене, то суцільна анафора допустима:
- в короткому вірші;
- в дитячому віршику для розвитку мовлення (зокрема обов'язкова для вправ в логопедії, сурдопедагогіці...);
- в дитячому вірші-грі, в дитячій пісні-грі;
- в народному епосі (наспівах віншуваннях (побажаннях),  заклинаннях, ворожіннях,   проклинаннях...); 
- у віршах навчального  спрямування (напр., для засвоєння певного правила);
- важливою є суцільна анафора, коли вона несе психологічний виховний ефект.

      Навіть в патріотичному пісенному тексті суцільна анафора може  використовуватись лише в певних комбінаціях. Напр., в приспіві і +  хай...  в першому рядку кожного куплету (чи при інших строфічних варіаціях). Так само у патріотичному вірші можна робити певні комбінації, використовуючи анафору. Напр., чергувати кожен катрен з двома   анафоричними рядками, або перший  і  останній рядок... Конкретніше – творити поетичну мозаїку. 
      Про вірші інтимної лірики судити не беруся. Якщо поет захоче кров'ю серця написати "Люблю!" від першого до останнього рядочка, то чим не "Червоний квадрат" К. Малевича? )))

      ___Епіфора___

Епіфора – не бідніша, а більш делікатна, ніж анафора.  Вона вимагає навколо себе особливої уваги, адже породила ряд класично впорядкованих твердих форм: тріолетів, секстин,  ронделів…
Суцільна епіфора має місце в народному епосі, а також у віршиках для засвоєння малюками нових слів.
Вдуматися тільки: анафора та епіфора – це «стилістичні фігури…», це мовні перла.
Тому зловживати ними небажано. Їх треба використовувати,  як прикрасу для корони вірша.
===================================================
+ Картина кубинського художника Рубена Фернандеса Леаль


Рецензии
Дуже цікава стаття і дуже корисна інформація для авторів! Чесно кажучі я ніколи на це не звертала увагу і писала так як душа і серце хотіли висловити свої почуття.
Оксано Дякую Вам за корисну інформацію!Мені було цікаво і дуже сподобалось те - чим Ви поділились з нами!
З повагою до Вас і добром!

Татьяна Иванова -Юртина   26.06.2017 11:28     Заявить о нарушении
Рада, Тетяно, що інф-я корисна.
З вдячністю,

Оксана Федишин   26.06.2017 19:11   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.