197. Отзвеневшее
Вдохновение здесь: Оленька Лазарева "Имя моё"
http://www.stihi.ru/2011/08/20/6287
Одиночество вдруг налетело внезапно. Ненастье...
Отпустила за ветром мечты, предавая любовь.
Распиная желания, вновь получила причастье
И, взирая на крест, очищалась я верою вновь.
Отпевать панихиду по мне, я прошу, не спешите.
Я вернусь тёплой каплей дождя, ароматом цветов.
Беспризорностью дышат пустые слова – не тушите
В вашей памяти свечи надежд, где теплится любовь.
Я приду к вам однажды, нагряну стихийно, внезапно.
Лучезарной звездой освещая затерянный Рай.
Отмолю все грехи, и за вас помолившись стократно,
Полуночной порой в храм души загляну невзначай.
Не пытайтесь услышать меня и понять не пытайтесь.
Тихим счастьем откликнусь я в нежности любящих глаз.
Отослав в бесконечность прощение, вы постарайтесь
Свою чистую душу хранить, как редчайший алмаз.
06.12.2014
альм.№ 9, кн."На струнах...", св, ус, Авт.пер.2
------------
Авторський переклад:
ВІДЗВЕНІВШЕ
Налетіла раптово самотність. День гожим не вдався...
Відпустила за вітром всі мрії, де плотська любов.
І бажання своє розіп’яла, бо йшла до причастя,
Хрест прийнявши святий, очищалася вірою знов.
По мені панахіду відспівувать не поспішайте.
Повернусь я до вас рідним запахом, теплим дощем.
Безпритульністю дихають віщі слова – не чіпайте
В вашій пам'яті свічку надій, де кохання з вінцем.
Я прийду до вас тихо, зненацька, нагряну раптово.
З променистою зіркою знайдем загублений Рай.
В храм душі я загляну обачно, немов випадково,
Відмолю всі гріхи, помолившись за вас зазвичай.
Не силкуйтесь почути мене й зрозуміть не старайтесь.
Відгукнусь тихим щастям я в ніжності рідних очей.
В небуття відсилаючи прощення, ви намагайтесь
Зберегти свою душу безгрішну від різних страстей.
25.01.2025
Авт.пер.2, ус
================================
================================
Марина САЯНСКАЯ:
Я вернусь этим летом дождем и нечаянным громом,
Я вернусь тихим шелестом яркой зеленой листвы
Пусть прохожий посмотрит на Вас моим взглядом... знакомым...
Что заставит Вас вздрогнуть... Меня сразу вспомните Вы...
27.11.2017
------------------------
Ольга ВЕСНОВСКАЯ:
Я приду к вам внезапно весной, не печальтесь и ждите...
Я вернусь и прощу всех распятых желаний грехи,
Только верьте и вновь бесконечно друг друга любите
И пишите, дарите друг другу тепло и стихи!
02.03.2020
Свидетельство о публикации №114120611070
Великолепно! Браво!
Галина Антонова 4 25.10.2021 19:19 Заявить о нарушении