Слово

Чому вистачає лиш слова,
Слова не того якого чекав...
Щоб впасти у прірву безодні,
І бути як оті безводні...
Щоб згоріти...
До тла...
Зовсім...

Щоб раптом загубити себе,
Так швидко...
І зовсім не тоді коли треба,
Зовсім не тоді коли чекав,
Зовсім невчасно...
Так неясно...
Невблаганно...
І знову невчасно.

Чому так глибоко слово стріляє?!
Влучає прям в десятку,
Рубає правду-матку,
Не шкодує тебе зовсім!
Зовсім невчасно...
Знову нічого не ясно...
Знову зовсім глибоко...
І знову невчасно.

10.09.13


Рецензии