Пролiсок

Листочки-стріли пробились
Назустріч сонцю й весні,
Пелюстки сині розкрились,
Вклоняється квітка мені.

З віків ти прийшов далеких,
Провісник  весни і тепла,
Проліску мій  маленький,
З тобою Земля ожила.

Та тільки чому сховався
Далеко в колючий терен,
Неначе чогось злякався,
Як той полохливий дзерен?

Куди  ж  це поділись останні
Провісники всі  синенькі?
Чому ж, як колись на світанні,
Не чути спів соловейків?

Здається  я  зрозуміла,
Злякався, щоб не зірвали?!
Я стримую біль щосили,
Бо  пролісків стало  мало.

Не буду тебе я чіпати,
Погляну лиш,та й відійду.
Мені де пораду шукати,—
Страшну відвести цю біду?

Надіюсь поки на терен:
Схиливсь над тобою низько.
Нікого, знаю напевне,
Він не підпустить близько.

7. 03. 2007 рік
Фото з інтернету
 


Рецензии
Надюша, с 8-Марта Вас! С женским днём!
И виртуально дарю такие подснежники, как в Вашем стихотворении.
Я их не рву, нет! Пускай растут и нас радуют!
Удачи, счастья, хорошего настроения и благополучия!!!

Валентина Лысич   08.03.2018 16:18     Заявить о нарушении
Спасибо, Валечка! Радуюсь Вашему визиту и поздравлению!
С теми же пожеланиями обращаюсь и я к Вам. Пусть счастье и
удача будут Вашими вечными спутниками. Здоровья Вам крепкого
и всех земных благ! Обнимаю!
С глубочайшим уважением,

Надежда Крайнюк   08.03.2018 18:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.