Згадай, як догорали ті мости
Під таємничий шепіт падолисту,
Блукали чорні кішки і коти,
Ховаючи від нас стежину чисту.
Була ночами зорана рілля,
Ридало небо пізніми дощами,
Стояли поруч мовчки «ти» і «я»,
Допоки душі десь удвох блукали.
Світанок відігнав солодкий сон,
У плечі врізався жовтневий холод,
День декадансний поміняв фасон,
***
© Copyright: Нина Костюк5, 2013
Свидетельство о публикации №113031704433
Свидетельство о публикации №113031704433
Рецензии