Я пливу по бездоріжжю, хмари пливуть разом зі мною.
Ми, як п'яний корабель плавно пересуваємося у часі.
В моїх рухах легкість, я іду на автоматі.
Куди несе мене цей світ?
Зі мною друзі, але від них лише назва.
Я повертаюся туди, де вся кімната закладена речами,
де є червона, тепла лампа, і стільки смутку й нелюбові;
я повертаюся нерозуміючи цього.
Вже п'ята ранку, а алкоголю в моїй крові вистачить ще на добу.
Я йду тихо, нібі ті хмари несуть мене на собі не додому, а в небо.
П яний корабель Вибач мене Артюр Рембо
© Copyright: Анастасия Окла, 2012
Свидетельство о публикации №112102601244
Свидетельство о публикации №112102601244
Рецензии