Ганна Осадко. Как солнце

С украинского http://www.proza.ru/2011/11/06/34

Средневековье – вечно. Как тогда,
Плывут туманы сонно по водам,
Сжигают люди души на солому,
И дым в дома заходит, и во сны,
Как лента, заплетается. Весны
Не будет долго. Зернышку тугому

Сил надо, да и мудрости – дойти
До цели, до основы на пути,
И сути, что предвечна для всего:
И в межсезонья (бессезонья) час
Любить. Так просто. Каждого из нас.
Как солнце -
что для всех
и никого.

***

як сонце

Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
А люди палять душі та солому,
І дим у дім заходить, і у сни,
Як стрічка, заплітається. Весни
Не буде довго. Зернятку малому

Ще треба сил і мудрості – дійти
До суті, до основи, до мети,
І та мета – довічна і зникома –
У міжсезоння (чи безчасся) час
Любити. Просто. Кожного із нас.
Як сонце –
що для всіх
і що нікому.


Рецензии
Какая глубина!!! Замечательный стих! Спасибо за перевод, Анна!))

Марианна Казарян Вьен   07.11.2011 06:25     Заявить о нарушении
Спасибо тебе, Марианна! За поддержку моих переводческих начинаний.

Анна Дудка   07.11.2011 07:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.