Юлиана Шиян. Хотелось...

С украинского http://www.stihi.ru/2010/07/19/2229

срывалась с деревьев листва... кружила в причудливом стиле - 
вот так неожиданно мы в сердца свои осень впустили,
играл нам мелодии ветер...
смеялись и тучи из луж, танцуя на зонтиках сами,
застыл в ожидании столик, в кофейне заказанный нами...
и жить так хотелось на свете...

на улицу в дождь мы бежали в одних только курточках, босы, -
вот так, для себя незаметно, впуская в сердца наши осень,
и астры цвели у дороги...
хотелось нам верить, что вечно продлится заветное счастье,
плести будет матушка в косы кудряшки девчоночьи наши,
хотелось и верилось в Бога…
***

хотiлося...

зривалося листя з дерев... на землю лягало, мов килим –
ось так, несподівано зовсім, ми осінь у серце впустили,
і грав нам мелодії вітер...
всміхалися хмари з калюж, танцювали на тлі парасольок,
в чеканні застиг нерухомо в кав'ярні замовлений столик...
і так нам хотілося жити...

у дощ ми на вулицю бігли, в самих лише курточках, босі, –
ось так, непомітно для себе, у серце впускаючи осінь.
і квіти росли край дороги...
хотілося вірити в те, що вічно триватиме щастя,
і мати сплітатиме в коси дитяче волосся хвилясте,
хотілося вірити в Бога...