Весняний дощ зволожить місто,
Туман розляжеться за ним.
Хтось повертається так пізно,
А хто кудись у ніч спішить.
Нічні вологі тротуари
Ведуть у глибину ідей.
Очей вогні, немов стожари,
Палають в пошуках людей.
Одна на площі. Ні душі.
Єдина, коли так бракує
Когось, хто слухав би вірші.
Але той хтось десь теж мандрує.
Вже перші промені світанку
Висушують бруківку мокру.
Зникають і сліди туману.
Чекаю на весну. Я вдома!
Весняна нiч
© Copyright: Юля Блюсович, 2011
Свидетельство о публикации №111031800743
Свидетельство о публикации №111031800743
Рецензии