сьогодн ск нчились диверс н жност

сьогодні скінчились диверсії ніжності
у прозу поезія тане спадково
вульгарно і дивно волають проміжності
в смолу ялівця заливають підкову

вогнених коней які з ночі прискачені
привізши бальзаківські думи в бердичів
ми зовсім нові ми шукаєм призначення
але ми словами навіки помічені

це слуги пера крізь півсни пробираються
зелені обличчя і очі зтрамваєні
лиш вірші нікому тепер не впираються
нікуди. письменники ранені

у впевнену душу

ти знаєш я мушу

варити варення і джем помаранчевий
з чужих півдумок в своїх напівмареннях
так хочеться все написати і в ранчо
втікти між корів і сховатись та марно

виходить наш Бог

його звати поезія

нам сміху на двох

ніколи не вистачить

вже поле сточилося танком і ранком
і ноги втомилися йти по спечаленнях
його називали і странгером й панком
а він так боявся в любові причалити

ми впевнено думаєм
холодно в осені

туман покриває хрипку тінь конвалії
ці вірші у талії неба

в твоїх геніталіях
мені вже нічого не треба
це сон моя люба подружко

ховаю обличчя у теплу подушку
і хочу в італію. через Сушки.


Рецензии