Сон эмiгрантки

  Місто спить і погасли вогні.
  У ві сні так самотньо мені.
  Бачу я у незвичному сні,
  Як здаля у гніздо повернулись Жар-Птиці.
     Тож чомУ, як пророчий той сон,
     У Душі, мовби злий скорпіон,
     Захопив по-ворожому трон.
     І з жадобою п'є сили, наче водицю.            
              Приспів:
У ві сні я Жар-Птиць біля гнізд зустрічаю.
Але чом я одна?! - Я не знаю. Не знаю.
І чомУ одна я - тУжу все та страждаю.
ЧОму я все одна?! - Я не знаю. Не знаю.

  Я - одна до сих пір, як колись.
  А Душа наче рветься кудись. 
  Ти дармА, моя Душе, не рвись!
  Знаю, крає тебе сум за рідним створінням.
     Перетнув сон до яви кордон.
     Хочу я розірвати той сон.
     ПОтай жити вже ж бо не резон.
     Чомусь тягне туди, звідки моє ,,коріння!"
              Приспів:
У ві сні я Жар-Птиць біля гнізд зустрічаю.
Але чом я - одна!, я вже знаю, вже знаю.
ЧомУ я все одна. тУжу чом та  страждаю.
ЧОму я все Одна!, - знаю вже тепер. Знаю.

                *&***&~


 


Рецензии