Безтишні мрії, крадені як зорі, що видно крізь вікно.
Нестишні кроки віку, мрії на долоні що зраджуюють як неба долото.
О, Боги світу,винні і забуті в людських страждань і голосінь!
Ви нарікаєте на долю сиву й щезаєте в глибин віків.
Ви стомлені останні й небезвинні, покинуті в людській душі
Ви велети з піску і пилу, Останні королі Землі.
***
© Copyright: Сергей Рыбалко, 2009
Свидетельство о публикации №109070800786
Свидетельство о публикации №109070800786
Рецензии
"Боги" - це апріорі, до яких ми можемо звернутися за "допомогою" і в той же час ті, на кого зможемо спихнути всі гріхи й свої недопрацювання.
Марися Борисенко 17.06.2012 01:58 • Заявить о нарушении
Марися Борисенко 17.06.2012 01:58 • Заявить о нарушении