і хай горить
те полум'я вечірнє
в старім каміні
у кутку кімнати...
хто думає,
що може просто так
пізнати
таїну цю,
такий наївний...
ґрати
її невидимі охороняють,
у латах лицарі
на чатах
стоять біля дверей,
а ми прибульці
в безкінечних чатах
все клямцяєм на клавах
як несамовиті
витійствуєм,
плющем обвиті
чарівного солодкого дурману,
що зветься просто
"Лю...
моя чарівна леді
тебе одну
в оцю годину
в цьому світі"...