І горітиме дивний вогонь,
теплий і ніжний, як твій голос
І хвиля ласкавитиме пляж,
цвіркуни лоскотатимуть небо
Небога маленька принесе виноград
Градом опадатимуть зорі,
потреба мовчати
охопить усіх враз
І всі замовкнуть
І лише море
шепотітиме свою саґу...
Я відчую тепло долонь
далеких як вогник,
що його надсилає Форос
Подумки мовлю:
– Кохана, ляж
на груди мені,
як на землю небо
лягає усе в зірках.
Зо всім своїм
Єрусалимом…