Из прочитанного Ирина Жиленко

Спадав той день фіалками у сніг,

Ходила туга, ніжна і красива.

І сніжну косу, і льодинки ніг

Вже кутав захід у вишневу гриву.

Ходила туга, жалібно ридала,

Ламала руки, як пахку калину.

А вечір фіолетово спадав

Фіалками у сніг той

сумносиній.

Стріпнувся ліс. І бризнули фіалки

З-під ніг коня.

І впали ненароком

Холодних квітів сині-сині скалки

В сумне, вабливе, променисте око.

Гули дуби, як корабельні реї.

Промчав по снах гарячоокий вершник!

І спалахнув у пурпуровій верші,

Розкинутій зрадливою зорею.

Виспівуй, туго! Дай мені покласти

Тобі на груди серце полохливе.

...Спадав той день фіалками у щастя.

Ходила туга, ніжна і вродлива.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.01.2022. Из прочитанного Ирина Жиленко
• 24.01.2022. из прочитанного Оля Майер