***

зліва вставало Сонце з долини,
справа за схилом линуло в ніч,
дні проминали, текли роковини,
місто і доля зходились увіч.
Київ на схилах, Київ в долині,
синії хвилі, жовті лани.
Які самотинні клини журавлині.
Руки - сокири, руки - мости.
Тут ми раділи, тут ми журились.
Де ми Перуна божились одбуть
там пізнавали покару і милість.
Де нас похрестять там розіпнуть.

Де ми зустрілись там розлучились.

над берегами - клини журавлині,
між берегами - руки-мости.

тут ми раділи, тут ми журились

тут розчепірять, тут піднесуть.

тут нас розпянуть, тут вознесуть.

де ми родились, де ми журились
де нас розпянуть, де вознесуть
де ми родились, де ми журились
де нас розпянуть, де вознесуть

зліва вставало Сонце з долини,
справа за схилом линуло в ніч,
так проминалися дні, роковини,
так ми зустрілись з долей увіч.
Київ на схилах, Київ в долині,
синії хвилі, жовті лани,
а поміж ними клини журавлині,
а поміж нами - руки-мости.

квітнуть каштани,

такі самотинні клини журавлині,
синії хвилі, жовті лани.

синії хвилі женеть Дніпро

Дніпро між ними хвилі жене,

зліва вставало Сонце з долини,
справа за схилом линуло в ніч,
дні проминали, текли роковини,
доля і місто зійшлися увіч.
Київ на схилах, Київ в долині,
синії хвилі, жовті лани,
над берегами клини журавлині,
між берегами - руки-мости.

квітнуть каштани, майдани киплять

такі самотинні клини журавлині,
синії хвилі, жовті лани.

синії хвилі женеть Дніпро

Дніпро між ними хвилі жене,

били о берег синії хвилі,
неба торкались крони тополь,

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.

Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мене очі плакать навчили
Де ж ви навчились зводить людей?
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови – стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь,
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!

Чорнії брови, карії очі!
Страшно дивитись часом на вас, -
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.06.2019. ***
• 29.06.2019. ***
• 24.06.2019. ***
• 05.06.2019. ***
• 02.06.2019. ***