Не намагайтесь повернути втрачене.
Бо камінь-пам'ять вже пішов до дна.
Як губи промовляють непробачене,
душа давно лишилася одна.
І та душа, що у гріхи самотності
зривається, можливо, назавжди,
так марить глибиною незворотності,
що перетнула вже межу біди...
Той, хто хворів самотності хворобами,
не зцілиться зірками крізь пітьму...
І повернути втрачене не пробуйте:
на дні — поміж каміння — тільки мул...