Мої боги померли. Мої боги забуті.
Мої храми розсіяні в порох в віках.
Тільки я залишилась і нетямлюсь від люті.
Тільки лють, та туга невимовна, та жах.
Я блукаю по світу, зазираю у вікна,
Я мов руни читаю у ваших серцях.
Ваші боги - в сумних та зневірених ликах,
Ваша віра - у наших хрестах.
Я примара. Не вбога, а сіра.
Свої зранені руки ховаю у тінь.
Ще здавна я від болю за вас посивіла,
Це ваш біль роздирає мою піднебінь.
Я остання з епохи та не маю вже сили.
Я пішла б до своїх, та нема куди йти.
Але сниться мені - ваш померлий Месія
Воскресає в сіянні у нашім хресті.