О, як же я люблю, коли мій настрій
Спроможний відчувати все смачне!
Коли в затишок лагідний домашній
Просочується диво рятівне.
Люблю, коли на кухні запах кави
Бадьорить і наснаги додає,
Коли смаками зваблюють приправи,
А страва пахом щастя обдає.
Коли природа сонцем розігріта
І косарів чекає сіножать,
Морозиво – солодка мрія літа,
Горіхова, сунична благодать!
А ще пікнік і прохолода річки,
Божественне, розкішне барбекю!
У кошику – малина і порічки,
І оксамити трав на бережку!..
І музика: весела і мінорна,
Затишний неквапливий плескіт хвиль…
Стоять перед очима ці полотна!..
Та я, на жаль, від них за сотні миль…