Тиша. Кава. Теплий квітень.
Квіти. Небо голубе.
Десь притих у листі вітер,
Пташка в травці щось клює.
У повітрі – томна ніжність,
Свіжі пахощі весни.
Випромінюють магічність
Пишні гілочки верби.
На листочках сяють роси
Після щедрого дощу.
Розплели берізки коси,
Тишу слухають хмільну.
Пахне кавою відчутно,
Аромат – від пирога…
Чом тоді мені так сумно,
На очах бринить сльоза?..