Де ви всі? Відомі? Невідомі?
З іменами хто? Хто – без імен?
Живете усі в моєму домі:
У душі моїй, де вітром дме
Пам'ять нескінченної надії,
Пам'ять незавершених ідей.
Що я з вами, вітряними, вдію?
Де кохані? Некохані де?
Де ви всі? Ворожі? І привітні?
Пам'ять вас зненацька поверта,
Наче сніг, що квіти вкрив у квітні...
І чому душа без вас – пуста?..