Молюсь, як вже вмію.
І як ще не вмію, молюсь.
За очі. За вії.
За тінь щиросердних: "Колюсь...".
За пальці гарячі,
З якими не буде зими.
За те, що не плачеш,
Коли розлучаємось ми.
За світле мовчання.
За чисті правдиві вірші.
За справжнє кохання
У справжній жіночій душі...