Я думав, що забув, або Сенс

Миклош Форма
Я думав, що забув її.
Я думав, що забув назавжди.
Та спроби забуття мої
Не виправдалися насправді.

Хто здатен позабути день?
А ніч хтось здатен позабути?
Забули? Але день – прийде,
І ніч – за ним. Так має бути.

Ні, не забудешся мені,
Коли живу тим, що кохаю...
І будеш ти, як день, як ніч,
Як все, що сенс життя складає...