Життя – не прекрасна картина!
Скоріш, це – стежина гірська:
То давить, буває, як брила,
То вітром надії зміта…
За помахом палички мага
Не можна змінити життя,
Не падають з неба ні блага,
Ні миті натхненного дня.
Від щастя людського так щемко…
Буває, проллється сльоза!
Та тільки жадати даремно
Не треба чужого тепла…
Хоч кажуть, є воля Господня,
Та я щось не вірю у це…
Своя є у кожного доля,
І щастя, і місце своє!