Поетичний переклад вірша Сергія Ясонова
http://stihi.ru/2022/10/30/7049
Привіт, улюблена береза!
Під крик прощальний журавлів,
Що піднялися в піднебесся,
Припав до тебе - з ними десь я,
Хоча берізка все ж миліш.
В душі осінніх ноток звуки,
Емоцій сильний перепад.
То радість, пік… Та тінь розлуки
Засмучує, - роняю руки,
Гіркий вкушаю аромат.
П'ю з болем осені багрянці,
До гілок ніжно притулюсь.
Емоції спіткали вранці,
Намішані в єдиній склянці.
…Але сп'яніти не боюсь.
Душа то крається, то плаче -
Ось промінь сяє в зграї хмар.
Точнісінько так настрій скаче:
Жаль, розставання скоро. Значить,
Він правий, впертий календар.
Фінал, звичайно, неминучий,
Дорожче днів останніх час.
Я у берези невідлучно -
Вона, як івушка плакуча,
Емоцій сонячних додасть.
І слідом з плачем журавлиним
П'ю з насолодою мерщій
Вино із почуттів осінніх,
Що поєднались гармонійно,
У чарці змішані одній.